„Просвіти“, під загрозою розвязаня товариства.
Оженив ся в 1896 р. Осиротив жінку і 4 дїтий.
За останнї роки його здоровлє все гіршало й гіршало, а талант усе розвивав ся й розвивав ся. Але працювати сил не було. Се важке положенє полекшало перед трьома роками, коли в признаню його лїтературних заслуг земляки прийшли йому в поміч лїтературною стипендією в сумі 2.000 рублїв річно. Тодї покинув посаду в земстві, щоби віддати ся ратованю здоровля і літературній працї.
Рішив зиму перебувати під лагідним італїйським небом, на Капрі, де завязала ся міцна дружба між ним і Максимом Горьким. А на час лїтньої спеки приїздив у наші гуцульські гори, до Криворівнї коло Жабя. Там доля звела його близше з нами і з нашим галицьким житєм. Тут, у Криворівнї, й менї довело ся познакомити ся з ним в лїтї 1911 р.
Я нїколи не шукаю знакомства з великими людьми. Для мене досить, що вони дають мені твори свого великого духа. Бо поза тим — „дух бодр, плоть же немощна“. Коли людина творить, тодї його дух піднїмаєть ся до найвисших вер-
