Аж тут одного дня з початком серпня застаю його несподївано на обідї в одній реставрації у Львові. Питаю, що се, — і довідую ся, що сим разом гори йому не послужили. Вічна безсонниця, що-раз більший неспокій серця, треба було чим швидше виїздити. Такий був слабий, що, думав, не буде сил доїхати від разу до дому, і треба буде остати у Львові полїчити ся. Але у Львові трохи полекшало і він поїхав до дому.
Поїхати на зиму на Капрі вже не було сил. Замість того вибрав ся до Київа і тут у половинї жовтня остав ся на лїченє в унїверситетській клїнїцї. Але полекші не було. З початком сїчня його зовсїм хорого перевезли назад до Чернигова під догляд родини.
А в пятницю, 25 с. м., в 2 год. 25 м. по полудни, замкнув на віки очи…
Його твори?
Як уже подано, на лїтературне поле виступив в 1889 р. почавши містити в „Дзвінку“ дрібнички для дїтий. Се не дивниця, що його творче слово проговорило вперше для дїтий, — бо як він любив дїти, як розумів їх душу, як умів промовити до неї! Бачив я, як у крузї моїх дїтий він за кілька хвиль уже став доб-
