дописи для „Дїла“, „Громадського Голосу“ й „Буковини“. В тих часах повстали також його псевдонїми Охрім Бодяк і Олег Сатир; останнього уживав також опісля — повного і в скороченю (ос).
В 1904 р. перенїс ся до Чернівцїв на редактора „Буковини“, яку вів до кінця 1906 р. Попри се брав участь у полїтичнім житю буковинської столицї в житю академічної молодїжи, в товариськім житю, — люблений задля своєї товариської, нїжної й веселої вдачі всїми, без ріжницї партій Тут познакомив ся також із російськими й українськими революціонерами, яким віддавав ріжні услуги.
З початком 1907 р приїхав до Львова на редактора „Письма з Просвіти“ й инших видань „Просвіти“.
Тут зараз у сїчни за участь в унїверситетській демонстрації дістав ся до слїдчого арешту й перебув відому голодівку. З сього приводу виступав опісля як один із приватних обвинителїв Генрика Сенкевича перед віденським судом за його статю в „Die Zeit“, де великий польський письменник не посоромив ся кинути на молодих ентузіястів клевети, що вони тільки удавали голодівку — при мясивах і винах. Ві-
