брати на свої дїточі плечі тягар народньої працї. Кожда з ґімназій нашої країни має тут свою традицію; тернопільська — одну з найлїпших.
До Львова прийшов Покійний 1878 р., безпосередно по соціялїстичнім процесї Франка, Павлика, коли поступові ідеї, засїяні на нашій ниві Драгомановом, розворушили своєю новістю наше громадянство й особливо молодїж. Що сї ідеї захопили Його, на се маємо реальний доказ: у „Дрібній Біблїотецї“ яку видавав гурток молодих соціялїстів, появила ся в Його перекладї й Його коштом розвідка Добролюдова „Авторитет у вихованю“. Се був мабуть Його перший (в кождім разї перший поважнїйший) виступ у лїтературі, за яким пішла дуже ріжнородна дїяльність, що тягла ся аж до Його переселеня до Стрия.
Належав як один з наймолодших до того гуртка, що заложив наш дневник, в якім працював довший час як співробітник і який цїле своє житє обдаровував плодами свого знаменитого пера. Містив свої статї в журналї „Правда“ і в популярній „Батьківщинї“. Редаґував гумористичне „Зеркало“. Разом з д-ром Костем Левицьким і д-ром Антоном Горбачевським заложив і редаґував „Часо-
