Перейти до вмісту

Сторінка:Лозинський М. Ті, що від нас відійшли (1917).pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Роман Сембратович.

Коротке було його житє…

Вродив ся 1876 р. в священичій сїмї. В ґімназії належав, на скільки знаю, до того гуртка молодїжи, що зачитувала ся тодїшнїми радикальними виданями, запалювала ся до роботи на селї в дусї радикальної проґрами, в вільні хвилї заходила „нелеґально в довколичні сїльські читальнї і переслїдувана за те шкільними властями, тиняла ся від ґімназії до ґімназії, з пятном „полїтичних злочинцїв“, гублячи по тій дорозї найзавзятїйших і найбіднїйших, для яких не було місця в галицьких святинях просвіти… Закінчивши щасливо ту дорогу матурою, якої кождий із таких „нелєґальних“ жде як хвилі визволеня, що дасть йому спромогу „лєґально“ зачитувати ся любими книжками і віддавати ся любій роботї, виїхав до Відня і записав ся на правничий видїл тамошнього унїверситету.

Перші роки його побуту в Віднї були присвячені роботї в тамошнїй „Сїчи“ засїдав у видїлї товариства, був мабуть навіть раз головою, давав відчити, захо-