москвофіл о. Давидяк, та в 1911 р. сей мандат дістав ся вже українському кандидатови радн. Льву Левицькому, що очевидно було в значній мірі результатом його дїяльности. В парляментї заняв, розумієть ся, одно з перших місць у нашім представництві.
По соймових виборах із початком 1908 р., з яких він знов вийшов послом Стрийщини, звертаєть ся до нього намісник Потоцький, хотячи через нього довести до польсько-української угоди. Одначе особиста візита Потоцького в Олесницького нїчого не осягнула; дала тільки причинок до полїтичного значіня Покійного. В новім соймі, в якім головою Українського Клюбу став д-р Кость Левицький, Покійний не остає довго; в 1910 р. складає мандат, який обнимає по нім д-р Евген Петрушевич.
Ще перед сим, з початком 1909 р., д-р Евген Олесницький перенїс ся зі Стрия до Львова. Неначе прощанєм його зі Стриєм була господарська вистава в Стрию в осени 1909 р., яка показана плоди тої орґанїзаційної працї на господарськім поли, якій він дав почин у Стрию.
До Львова перенїс ся він з означеною цїлю, щоби перевести орґанїзацію краєвого господарського товариства
