„Сїльський Господар“. Чим є тепер у нашім господарськім житю „Сїльський Господар“, не треба поясняти. А став він тим, чим є, завдяки орґанїзаторській дїяльности д-ра Евгена Олесницького, який звинув адвокатську канцелярію, зложив соймовий мандат, держав ся в тїни в парляментї і посвятив усї свої сили виключно сьому дїлу. А коли „Сїльський Господар“ став на ноги, тодї д-р Евген Олесницький уступив зі становища президента товариства.
У Львові, де було треба, там проявляла ся його праця. Не спускав з очий справ „Просвіти“. Належав до дирекції „Днїстра“. Брав дїяльну участь у комітетї будови українського театру. Належав до Видавничої Спілки „Дїла“ і засїдав в її управі. Наукове Товариство ім. Шевченка, числило його своїм дїйсним, за наукові заслуги молодих лїт іменованим членом.
І справдї тепер вертав неначе до дїяльности своїх молодих лїт. Поза занятями в парляментї і в товариствах почав займати ся нашою полїтичною історією. Зібрав богато матеріялу, написав чи мало, — аж прийшла інвазія і все те десь пропало.
