кого пролетаріяту. З огляду на значіння освіченого громадянства для державного будівництва, на значіння міста в сучасній державі і на значіння міського протетаріяту в революції — це незвичайно утруднювало будову української державности.
Наслідком сили російського елементу на Україні Росія і Україна творили майже суцільний революційний терен.
Заслуга передреволюційного українського національного руху полягає в тім, що він з вибухом революції поставив питання будови української держави. Щоб самостійно вирішити це питання, його сили, в порівнанню з Росією і з силою російського елементу на Україні, були занадто малі.
З розвитком російської революцій він сам підляг її законам, розкладаючися соціяльно на три головні течії: 1. праву, 2. центральну і 3. ліву, — яким відповідали три вищезазначені концепції української державности. Обороняючи свою концепцію, кожна з цих течій старалася спиратися на сторонні сили, обєднуючися з відповідними російськими течіями і глядячи допомоги инших держав.
Права течія, користаючи з окупації України центральними державами, обєдналася з російською реакцією й утворила гетьманську державу. З огляду на величезну перевагу російського елементу в тих клясах, на які спиралася гетьманська влада, тенденція розвитку гетьманської держави була ворожа українській державности. І коли б у Росії були перемогли ті сили, з якими обєднання мала на увазі федераційна грамота гетьмана, це
