ширюються на всі західно-українські землі, утворилися дві нові. Дотеперішнім вислідом цього процесу являються чотири партійні організації: 1. Українське Національно-Демократичне Обєднання, 2. Українська Радикально-Соціялістична Партія, 3. Українське Соціялістичне Селянсько-Робітниче Обєднання, 4. Комуністична Партія Західньої України. Перші дві партії — це групи зі старими політичними традиціями, які були творцями й носіями передвоєнного українського національного руху в Галичині. Другі дві — це нові групи, які утворилися під впливом революції на Україні і української радянської державности. Зокрема треба зазначити, що Сел.-Роб. Обєднання утворилося з волинського „Селянського Союзу“ і галицької групи „Волі Народа“, що гуртувала в собі молоде покоління галицьких москвофілів, яке під впливом української радянської державности зукраїнізувалося.
Щодо відношення до української радянської державности ці партії діляться на дві групи. Коли нові партії стоять на становищі української радянської державности, становище старих партій не має ясної лінії.
В теорії протиставлять вони українській радянській державности „чистий національно-державний ідеал“, під яким розуміють суверенність і демократичний лад, виповняючи сі поняття змістом своєї політичної й соціяльної програми, який очевидно в кожної з них є инакший.
В практиці, коли йде про те, щоби зазначити ріжницю між положенням українських земель по цей і по той бік ризьких кордонів, чи підкреслити міжнароднє значіння українського питання, — вони вказують на
