Відповідно до цього підбираються передруки з радянської преси, щоб як найяркіше підкреслити темні сторони радянського ладу, — хоч сам факт, що про них пише урядова й партійна преса, свідчить про те, що радянський уряд бореться з ними.
Полюючи на темні сторони радянського ладу, доходиться до того,. що підкопується свою власну програму.
Так, прим., в оцінці аґрарної справи на Україні, партійна преса радіє зростом впливу куркулів, невдачами аґрарної політики щодо незаможників, називає колективні господарства „невдатною експериментацією“, яка має ціль „зломити життя, нагнути природні закони під комуністичну доктрину“ і т. д.[1].
А тим часом у програмі УНД Обєднання стоїть, що партія „бореться за вивласнення без викупу земель великої посілости та передачу їх безземельним і малоземельним селянам“.
Коли партія ставиться до цеї своєї програми поважно, невже вона не розуміє, що при реалізації цеї програми зустріне ці самі трудности, що й радянська влада?!
Адже „вивласнення без викупу“ можливе тільки революційним зусиллям малоземельного і безземельного селянства, а земельний фонд на західно-українських землях такий незначний, щоб обділити всіх безземельних і малоземельних так, щоб вони стали бодай середняками, нема змоги. Отже вирине проблема куркулів, середняків і незаможників, проблєма колективних господарств і т. д.
- ↑ „Діло“ ч. 12 з 18 січня 1927, статті: „Українське село“ і „Колективні господарства“ (остання в відділі „Радянська Україна“).
