— Іди, бісів сину, коли товариство зове тебе!
Привели Богданка на майдан перед товариство:
— Ось вам, товариство славне, козак Богданко! Він опирається, не похочує, та не посміє опертися волі всего братства січового — каже Опанас. А кошовий отаман питає:
— Козаче Богдане Ружинський, усе братство січове хоче мати тебе отаманом похідним, чи згоден ти з волею братства?
Тричі кланяється козак Богданко кошовому отаманові й усій старшині січовій і по тричі в три стороні всему братству січовому:
— Не гідний, не достойний я, славне товариство почести такої, не здібний я вести вас у похід! Єсть між вами чимало здібніших, достойніших від мене молодого та недосвідченого! Я товариство славне домонтарем уже за довго був, лицарське ремесло призабув.
— Не забув, не забув, песький сину — гуде товариство. — Ти наш отаман, більш ніхто. Кажи, приймаєш, чи ні.
І знов питає в нього кошовий:
— У друге питаю тебе, козаче Богдане Ружинський, чи годишся бути отаманом похідним?
