Перейти до вмісту

Сторінка:Лотоцький А. Лицар в чорнім оксамиті (1929).djvu/7

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ГЕТЬМАН БОГДАНКО
 

Ой Богдане, Богдане,
Запорожський гетьмане,
Та чогож ти ходиш в чорнім оксаміті?
Гей булиж у мене гості, гості Татарове,
Одну нічку ночували:
Стару неньку зарубали,
А миленьку собі взяли.
Гей сідлай, хлопче, коня
Коня вороного,
Татар швидко догоняти,
Миленькую одбивати.
 Народня пісня.

I.

Щаслива пані Олена Ружинська, ще й яка щаслива! Віддалася за любого чоловіка, що любить її щиро та сердечно. Він, її Богданко, окружив її теж і достатками та роскошами. Чогож їй більше бажати? Щаслива пані Олена!

Та чогож вона сьогодні, якась невесела, несвоя якась така? Чого?

Чи може тому, що її Богданка дома нема? Що вже третій день поза домом ві-