них машин і приладів, без сили пари й електрики, а тільки силою людських мязів, ставили величаві будівлі, робили чудові статуї, що їх часто й у наших часах треба вважати чудами, саме тому, що будували їх тільки руки, хіба при помочі простих знарядів.
Старинні народи знали й записали в книгах сім таких чудів світа. Тому й ми розложимо собі виклад про ті чуда на сім частин і що суботи в цій самій годині говоритимемо про одно таке чудо старинного світа. Сьогодні говоритимемо про: родійський кольос.
Родійський кольос, або по нашому: родійський велитень, була це статуя бога сонця велитенських розмірів на острові Родос, у місті тієї ж назви. Ця статуя служила як маяк, себто — як морська ліхтарня.
Місто Радос було головним містом острова Родосу на сході Еґейського моря. Воно існує й досі й лежить на північно-східньому розі острова. Основане зістало 408 р. до Хр. й за часів Александра Великого зросло на значну морську силу. Тоді цвили тут мистецтво й наука. Атенець Айсхіль заснував був тут славну реторичну (красномовну) школу. Тоді, саме в часах розцвіту міста, й побудовано родійського кольоса.
Та заки перейдемо до опису цього кольоса, скажемо дещо про долю самого міста,
