Сторінка:Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf/114

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Маяком стоїть УСРР.
Нація не піде вже назад!

ТЕРТИКА

— Навпаки, — скоро скажемо всім Мазеніним: гол!

Ударив м'яча. Губа підбив. Мокій і собі, Уля собі.


Матеріялистична філософія як ВРНГ в реконструкції мислення…

ІНТЕРМЕДІЯ Прочитали „Мину Мазайла“? Потисніть же руку Літярмаркові за те, що він не пошкодував ні сил, ні коштів для того, щоб дати своїм читачам цю надзвичайної краси річ. Про автора не говоритимемо: це вище за нас. А про саму річ, про „Мину Мазайла“ говорити варт! Правда?

Автор цих рядків і на виставах і при обговоренні після зачитання „Мини Мазайла“, між іншим, зауважив ось що:

Страшенно, до істерики, ненавидять і автора, і комедію, знаєте хто?

а) Коротконогі жінки. М. Куліш дуже таки ризикнув, подавши оту сентенцію: „Нема нічого гіршого, як коротконога жінка“. Крім того, що він завдав усім жінкам клопоту міряти свої ноги, він просто обурив не менш як відсотків з 50 жінок, що їм природа прикоротила те, чим вони дибають. Маєте тепер: 50% жіноцтва — вороги цієї прекрасної комедії.

б) Українізовані. „По-мойому, гораздо пріятнєє бить ізнасілованной, нежелі українізованной“ (Тьотя Мотя). Грубезна частина міського населення українізована. Маєте: грубезна частина — вороги цієї прекрасної комедії.

в) — І он (цебто, автор) смог дойти до такого нахальства, что приравнял зту противную українізацію до насілія?! Ах! Ах!