Радянський апарат в Олександрії не налагоджено й не інструктовано. Немає робітників. Очевидно, ЦК партії на цей район не звертає ніякої уваги.
Есери — ліві та українські—міцно засіли в бригаді та околишніх волостях. В загоні Григор'єва є „Інформаційне бюро“, щось на зразок есерівського політуправління бригади, утворене за постановою політробітників бригади здебільша лівих есерів. Бюро має вагон - друкарню, де друкують листовки, відозви з есерівськими вигадками (протести околишніх волостей тощо). Хоч у районі є чимало серйозних есерівських робітників, але це бюро, на щастя, працює мляво. Бюро має зв'язок з есерівським ЦК України та Росії. Есерівські робітники без перешкод пробувають у загоні. На з'їзд комосередків фронту прибули помилково від Григор'єва 60 делегатів (думали, що з'їзд політробітників). Вони ухвалили резолюцію протесту проти арешту есерівських ватажків.
Ліві есери покладають великі надії на григор'ївський загін, а на миколаївському партійному з'їзді ухвалили резолюцію „зробити григор'ївський загін центром військових сил під.прапором партії і закликати всіх членів партії записуватися до григор'ївського загону“. „Батько“ Махно також присилав зв'язок до Григор'єва.
Проте, лівоесерівська агітація особливого успіху в партизан не має. Не зважаючи на те, що есери „з шкури лізуть“, партизани кажуть: „Ми більшовики“. Настрій частин бадьорий, революційний, але рівень їхньої політичної свідомости дуже низький.
Григор'єв — український есер і намагається не пустити до комуністичної партії своїх партизанів.! Він честолюбний, хитрий, з тонким політичним чуттям. Це видно з його уміння зважати відбіжне бажання німців з Херсонщини додому, на основі якого він їх примушував відступати не стільки реальною силою, скільки психічним впливом, погрозами. Григор'єв ворог комуністичної тактики, але, бачачи неминучість скоритися комуністичній радянській владі (досвід Муравйова) — йде на поступки. Він хоч і бурчить, але піддається натискові політкома, який вже підписує всі папери. Якщо буде зв'язок політкома з центром та його натиск на Григор'єва його можна взяти до рук. Справедливо іронізує Григор'єв, що йому надіслали політвідділ Реввоєнради та політдив — одразу двох політкомів і що йому десятки інстанцій дають рівнобіжні розпорядження („прислали 30 комісарів, комісії, телеграми, крім потрібних чобіт").
Треба: 1) терміново прислати до бригади та в околишні волості комуністів - організаторів; 2) потрібні німецькі аґітатори для роботи серед місцевих колоністів, що настроєні
