Сторінка:Літопис революції. № 3 (48) (1931).pdf/89

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

недовірливо; 3) треба енергійно надсилати літературу, якої надто потребують червоноармійці та селяни“.

Як бачимо з цього повідомлення воєнна інспекція з першого погляду чітко вловила становище — в її характеристиці чимало пересторог. Проте становище й далі залишалося таким, як і було — „настрій частин бадьорий, революційний“, вони називають себе „більшовиками“, але більшовицької роботи серед них немає. Григор'єва „можна прибрати до рук“, але цих рук не видно; зокрема, комісар бригади Ратін був зовсім не на місці: із задо­воленням підписуючи хвастовливі телеграми - накази Григор'єва, він не помічав, що в нього під носом організовувано зраду.

Комуністична робота в григор'ївських частинах була дуже слаба. Лише на початку квітня (1919 р.) до григор'євського війська по­слали пересувний-фронтовий клюб з драматичною трупою, кіне­матографом, одну центральну та тридцять сотенних („ротних") бібліотек, три агітатори, близько 5.000 комплектів подарунків тощо.

Незначна була робота партії і серед населення Херсонщини. Це чітко позначилося на становищі місцевих рад.

31 березня в Херсоні зібрався повітовий з'їзд рад. Більшість представників були ліві есери й непартійні. До президії обрано лівих есерів і одного комуніста. Коли комуністи запропонували обрати на почесних голів Леніна та Голову Раднаркому України ліві есери в противагу запропонували Спиридонову. Тоді комуністи заявили, що вони покидають з'їзд. Есери перелякалися, зняли свою пропозицію, прийнявши заяву комуністів до відома. Ман­датна комісія з'їзду в своїй доповіді виявила неправоможність з'їзду: 204 делегатів обрали громади й тільки 119 делегатів — ради. На аграрне питання з'їзд ухвалив резолюцію, в якій визнав за потрібне запровадити соціялізацію землі. Присутні комуністи не голосували тих питань, що розходилися з постановами III з'їзду Рад України.

З'їзд до виконкому Херсонщини обрав 15 лівих есерів та 5 есерів українських. Наш інформатор „заспокоював": „Викон­ком помре природною смертю — ми не видаватимемо йому гро­шей“. І додавав: „Гнійна атмосфера, що утворилася навколоз'їзду, злочинна контрреволюційна агітація лівих есерів розклала залогу, яка задумала була організувати повстання. Надійні ко­мендантські сотні отруєно й одвезено до лікарні. Через енерґійні, своєчасно вжиті заходи, та допомогу, що її я викликав з Мико­лаєва, пощастило обеззброїти залізний батальйон, який організу­ вав повстання; ватажків заарештовано“.

Проте, радянська влада мала тоді такий авторитет, що й партизани Херсонщини підлягали формально її керівництву.

Григор'єв досить точно виконував наші розпорядження. Про це, зокрема, свідчать накази, що їх він дав бригаді.