|
Ми співаєм |
П. Тичина.
Я хотів цим тільки сказати, що якогось поетичного „канону“ бути очевидно не може. Не може бути рими якоі абсолютно ні в якім разі не треба уживати, не має й слів „поетичних“ і „не поетичних“ на зразок „чистих“ і „нечистих“ тварин Ноєва ковчега. Кожне слово, кожна рима може десь стати в пригоді для поета, як що він усвідомив собі іх значіння для вірша. Отже найголовніше — це знання того, що куди годиться. А для того, аби це знати, треба мати знання того, які бувають рими, мало того мати іх досить в голові. Я не хочу цим сказати, що під час творчого процесу поет міг звертатись до словника рим, то що, але повинен ознайомитись з римами в инший час аби іх мати під рукою, або вважаючи на натхнення своє і піднесення роботи мізку в мент творчости утворити й нові для себе рими ідучи вже знайомими собі шляхами. Кожен хто працює розумово знає, що для будь-якоі головноі праці геть не досить думати тільки
