Сторінка:Майк Йогансен. Життя Гая Сергійовича Шайби. 1931.pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Я хочу вас бачити,
 батьку мій,
У новім, у щасливім
 у нашім селі.
Але ви умерли,
 спід ваших вій
Дві мертві, холодні сльози потекли.
Що ж ви стоїте коло мене у сні!..
— Ви мертвий, ви мертвий,
 — ви не батько мені!

— Схаменися, сину,
 аж ось рука
Мозоляста моя, мужицька рука
І я б до згоди з тобою пожив,
Коли б мене вночі куркуль не убив.

І все далі вперед простягалась рука,
Син за руку схопив
 — деревляна, суха,
Не стулялась, не гнулась батьківська рука,

Червоноармієць
 прокинувсь,
На лаві прокинувсь
 коло стіни.
Задеревеніла, негнучка
Приклад рушниці стискала рука.

Прикро на межі лісів і степів з часу вікопомного було село Дубці. Уже дубців не було в селі й навколо — дубчани повирубували все, що росло й дубці струхлими кроквами підтримують очеретяні покрівлі.

Щодо землепису свого село Дубці поділяється на шпиль та поділ, а як на людо-