Сторінка:Майк Йогансен. Життя Гая Сергійовича Шайби. 1931.pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ЖИТТЯ ГАЯ СЕРГІЙОВИЧА ШАЙБИ
І

Димніші домни в присмерку палючім
Доми дивніщі на горі вечірній
І кавпери стоять мов капітани,
Над естокадами зіпершись на обручі
Повітродувних труб і в рупори покірні
Скликають газ:
 Цео!
 Цео!
 Цео!
Це образи, це одгуки, це одсвітання
Веде завод за води неминучі
За дюни шлакові, де домни-дромадери
Бредуть крізь ночі, крізь кошмари мідні
В неймовірним сном загружені печери.

Гай Сергійович сміявся. Ще зроду свого він не сміявся так. Не срібні дзвоники вибігали й котилися по небу між хмар, не срібні квіти сміху засівали землю між трав — ні! — Грубі крики гуркотіли з його грудей, захлинаючись, спиняючи один одного, шибаючи один одного в спину, вони виринали з його веселих грудей. Уперше зроду свого сміявся Гай Сергійович Шайба.

Гай Сергійович Шайба сотав руками, ніби намотуючи на них усе мереживо довколиш-