Сторінка:Майк Йогансен. Життя Гая Сергійовича Шайби. 1931.pdf/50

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

юшений кров'ю — вона убилася об гострий ріг печі. Дюдя засвітив лямпу, приніс води, облив голову Марті, вона звелася на лікті й дивилася на нього, мов оторопіла. Дюдя ще раз придивився до рани, розшукав чисту ганчірку, перев'язав жінці голову — їй тільки роздерло шкіру — й ліг спати.

Уранці другого дня Марта лежала на пружиннім ліжку в просторій хаті Перепічки між грамофоном і швацькою машиною марки Зінґер. На Марті була чиста сорочка з тонкого полотна, на голові вишиваний рушник, руки вона склала хрестом на грудях і коло неї метушилися Перепечиха з дочками. На столі, новою накритому скатертиною, були крашанки й білий хліб, а поруч того йод і флакончик з якоюсь ароматичною есенцією. Заплющивши очі й зідхаючи легко, лежала Марта і їй здавалося, що вона вже вмерла і душа їй в раї. Баби й дівчата подолянські а й горянські, навшпиньках заходили до хати й Перепечиха тихесенько, пошепки так, щоб не чула Марта, розповідала їм, як чоловік хотів забити Марту, та вона не далася й тоді він розпеченою кочоргою випалив їй по спині: «записуйсь у колектив».

Чимраз більше приходило бабів, чимраз трагічніший шамрив шепіт, чимраз глибше зідхала Марта й дві сльози покотилися їй