«Я інвалід німецької війни. Мені лише 38 років, але я маю порок серця. На фронті я був би ні до чого. В мене зосталась сім'я в міжфронтовій смузі, на станції Перевіз. Я залізничник. Диспетчер. Я хотів просто виждати, поки прийдуть свої».
— «Так ви, значить, не діждались своїх і прийшли сами?».
«Товаришу, я скажу вам всеньку правду. Я нізащо не став би продиратись крізь оту прифронтову колотнечу. Сусіди донесли, що я був у 1905 році більшовиком.
У мене є ця картка. Я не міг її знищити. Я сховав її — вона тепер мені послужить тут — у старих товаришів».
«Ви француз — у вас таке прізвище?»
«Я українець. Мій прадід зоставсь тут під час французької війни. Мене звуть Свирид Рено . Чоловік добув пару залізничих посвідок на ім'я Свирида Рено, диспетчера, православного, інваліда германської війни; працює на станції Перевіз 10 років.
Політком роздивився посвідки і замислився.
«Чому ви не пішли робити тут на залізниці?».
«Я не хочу прикріплятись тут. Я прийду додому зі своїми. Я можу робити канцелярську роботу — можу стати за рахівника».
Політком поміркував ще з хвилину. «Гаразд» сказав він, узяв перо і написав записку.
