— «Хоч би цей не такий був тюхтій, то можна б було і за нього заміж вийти!».
Женечка глянула на Рено — той зручними рухами перекидав кружалка на рахівниці.
«Товаришу Рено, ви розумієте по-французьки?» запитала Женечка задерикувата.
Рено спинився і звів очі.
В його блакитних очах блиснуло щось таке, що Женечка трішки оторопіла.
Рено уп'явся в неї зором. Женечка перевела очі на його руку.
«Товаришу Рено, ви робочий?» спитала вона вже трошки іншим тоном. «Чого ж у вас такі білі руки?»
«Я 10 літ служив диспетчером», відповідає Рено. «Це не фізична праця».
Потім Рено уважно роздивляється свої руки.
Женечка встає з стільця і підходить до цього. Вона стає так, що її коліно натискує трохи на ногу Рено й уся вона звисає над ним кучерями, блузкою, запахом пудри. Вона дивиться на руки Рено.
Раптом Женечка одсахується, немов її вштрикнуто голкою.
— Цей хам, здається, натиснув їй ніжку.
Вона кидається назад до машинки й починає щось говорити Валічці. На Рено вона більше по дивиться.
Рено цокає рахівницею. Рено — прекрасний рахівник…
