Сторінка:Майк Йогансен. Життя Гая Сергійовича Шайби. 1931.pdf/66

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Сьогодні Женечка дозволить Рено себе проводити.

Рено дістав якусь командировку й завтра він од'їжджає.

— Може з нього колись і буде якийсь комісар?

Женечка постановляє розпитатись у Рено. На службі він нічого не каже.

Він, правда, розповів Женечці, які бувають обов'язки диспетчера. Але цього мало для того, щоб на щось рішитись.

Вони йдуть по вулиці.

Рено держиться осторонь.

«Скажіть, Рено — ви українець?»

«Я з Малоросії», одповідає Рено обережно.

«Я думаю, в вас ще тече французька кров», цвірінькає Женечка. «В вас, власне, дуже добрий профіль. Як би такого профіля хоч би нашому головбухові, я б вийшла за нього заміж».

Рено нічого не каже. Натомість він бере Женечку під лікоть.

Женечка вириває руку й вони йдуть мовчки.

«Мені пора», заявлеє раптом Рено. І не встигла Женечка опам'ятатись, як він цмокає її в ручку й швидким кроком назад…

Через тиждень Свирид Рено поїхав в справах заготування провіянту у прифронтову смугу.