Але батько не одповів ні слова й чимраз копирсався ножем у долівці.
«Вийдіть усі з хати!» сказав він. Жінка забрала дітей й вийшла.
Тоді він розпоров підкладку шинелі, спустив щось поміж підкладкою й сукном і гукнув:
«Ідіть сюди!»
Увійшли.
«За годин дві ти підеш до кума Пилипа по хліб. Він дасть скільки скажеш».
У шинелі й у кашкеті він вийшов з Стеблинки і пішов у бік фронту. Іде швидко
За півверсти — перша денікінська застава, за верству — друга.
«Стій — куди йдеш?»
Чоловік спинився.
Підійшов офіцер.
«Куда йдеш, жидовська морда?»
«Іду до міста».
«До міста? Руки в гору! Обшукать його!»
Чоловік звів руки вгору.
Підішов салдат, облапав плечі, стегна, халяви.
Нічого!
«Чого тобі в місті?»
«Голодний сиджу. В місті родичі багаті. Сім'я ж моя тут зостається, коло вас. Пустіть ради христа».
«Ради христа! Як ти смієш, стерво, це слово в рота брати? Обшукать його ще раз!»
