Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/121

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Із Йокогами в Йо-Кай-Чі,
З Берліна у Ліон.

Озір озера, гори гір
Минають, мов у сні
Свистять сифони. Ступирі
Переступають світ.

Аеропляни у пасат
— На схиленім крилі.
І повертаються назад
Круг сонної землі.

І над землею й на землі
Встає похід машин,
Гудуть динамо й дизелі
Під тарабан турбін.

А так: ідуть твої брати,
Твої брати ідуть —
Нехай ще довго їм іти
— Одна їм в світі путь.

V
І все ж таки

 Раз на рік
Зі скреготом стають машини,
 І на вулиці ріг
 Виходять їх душі

120