Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/166

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Сорок три тисячі двісті секунд,
 сімсот двадцять хвилин,
 дванадцять годин,
 день
 один,
 другий
 день…
Сонце — круг карборунда,
об ванадій витертий.
Обточує вал
 — день.
— Наздогнати і випередити! —
 сказав
 Ленін.
…Це була — та секунда!..

Рука на рубільнику. Тріск.
Вилучає силу з струн
Нога над струнами. Іскра.
Оступивсь і упав на струм.

Гуде урятований цех.
Поволі мотор одгув,
На руках несуть — це,
Це те, чим сотий був.

Блідий лікар руку взяв
І завмер: з глухих глибин,
Як спомин зів'ялих трав,
Співала серця машина.

165