Сторінка:Малороссійскія приказки Е. Гребенки. Изданіе второе. 1836.pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
XV.
 
ШКОЛЯРЪ ДЕНЫСЪ.
 

Мыряне, слухайте, щось маю вамъ сказать:
Отъ сихъ Роздвяныхъ святъ, на самои Меланкы,
Дурный школяръ Денысъ, запригшы шкапу въ санкы,
Изъ школы поспишавъ до батька ночовать,
Що бъ завтра по закону
Якъ слидуе пашнею засивать.
Пизнавши шкапа шляхъ до дому,
Смыкнула разъ, другый, и хлопця понесла.
Хоть здержавъ винъ іи, да злисть іого взяла;
Хотивъ бы проучыть, да быть іи боявся,
А треба-жъ и себе чимъ-небудь показать, —
Такъ по оглоблямъ ну малахаемъ шмагать.



Якъ тильки панъ изъ паномъ зазмагався,
Дывысь у мужыкивъ чупрыны вже трещать.

 
XVI.
 
СОНЦЕ да ВИТЕРЪ.
 

Изъ Витромъ Сонечко розгуторило мову
Про сылу, бачите, хто зъ ихъ моцнищый бувъ.
Звычайно за словцемъ балакалы по слову,
А дали Витеръ такъ на закладъ навернувъ: