Цю сторінку схвалено
НАРОДНІ СЕРБСЬКІ ПІСНІ
ДІВЧИНА І РИБА
Дівчина край моря сиділа,
Сама до себе так говорила:
«Ой, милий ти, мій боже!
Чи є що ширше над море?
Чи є що довше над поле?
Чи є що швидше над коня?
Чи є що над мед солодше?
Чи є що над брата дорожче?»
Риба д ній з води говорила:
«Дівчино, мало ти знаєш!
Ширшеє небо над море,
Довшеє море над поле,
Швидші суть над коня очі,
Від меду солодший цукор,
Над брата дорожчий милий!»
