ОЛЕНЬ
Бігав олень по горах,
скакав сторонами,
по горах, по долинах
красні пароги носив.
Красними парогами
густий ліс продирав,
по лісі скакав
легкими ногами.
Ой та молодець по горах ходив,
долинами ходив у люті бої,
горду зброю на собі носив,
твердою зброєю глоти врагів розбивав.
Ніт вже молодця у горах!
Поскочив нань люто лестний враг;
заскалив очі, злобов розжарені,
вдарив тяжков бардов в груди, —
застогнали сумно ліси жалосливі;
з молодця випер душу, душицю.
Сеся вилетіла красним тяглим горлом,
з горла красними устами.
Ой тут лежить, тепла кров
