вміщені твори Т. Г. Шевченка. Посилаючи своєму знайомому М. Козловському «Ластівку», М. Шашкевич писав: «Рідні, любесенькі! Несеться воздухом до вас, мої миленькі, «Ластівка», Ой ластівка ж то, ластівка! Такої ще ніхто зроду не бачив…» Свої почуття й думки під свіжим враженням нових зразків літератури з України він висловив у вірші «Побратимові», присвяченому поетові Миколі Устияновичу.
От так, Николаю, вкраїнські вірлята
Й веселять душу й серце зогрівають…
М. Шашкевич підтримував зв'язки з видатними російськими і українськими вченими та етнографами, які відвідували Галичину. Ще в 1840 році він передав І. Срезнєвському свій переклад т. зв. «Краледвірського рукопису».
Та невблаганна хвороба усе дужче знесилювала поета. Весною 1843 року він зліг, втратив зір і слух. А 7 червня 1843 року М. Шашкевич помер у Новосілках на тридцять другому році життя.
В п'ятдесятиріччя смерті тіло М. Шашкевича було перенесено з с. Новосілок у Львів і поховане на Личаківському кладовищі.
Художня спадщина Маркіяна Шашкевича кількісно невелика. Вона включає до 30 оригінальних поезій, оповідання «Олена», поетичні переклади з староруської, чеської, польської і сербської мов. Але коротким був і творчий шлях поета, який тривав лише близько десяти років. А до того — його талант гнітили важкі життєві обставини і пануюча реакція.
