— Якось вже зробите, а вже нїхто тому не буде такий рад, як Мария. Бідній вдові прийде ся жити у сина, а як невістка лиха трафить ся, то й найлїпший син не улегчить долї нелюбленій невісткою мамі.
— Хіба-ж я вам їмость злих невісток понаходив?
— Крий Боже, а подай таких кождій матери. Тай наші хлопцї були що правда меткійші, а Тосьо мабуть не знає ще нїкого, а як знає, то про се не говорить мамі.
— Повезем, то й пізнає. На Україну не поїде, дївчат сторонських доволї.
— Та вже, як порадите по свому, ксєнже, він послухає. Мария не може нахвалити ся, який Він добрий і слухняний.
— Коби лиш не хотїв своїх думок виявляти, бо знаєш, як то наші крикнуть „революционер“, — панни в алькирі поховають ся.
Панї Ганна стала відтак вичисляти знакомі собі партиї. О. Мелїтон кидав від часу до часу і своє слово, але рішучо за нїким не виявляв ся. Розбирав більше в гадках те, про що говорила жінка. З привички сягнув до кишенї за капшуком, хотїв закурити люльку, бо цибух лишений тут перед почином молитов стояв як раз при нїм ; але пригадав собі, що завтра має службу божу, а місяць вже сходив, що було познакою північної години, — сховав отже тютюн назад в кишеню.
— Га, якось воно буде, але, їмость, час і нам на лежанку. Сказавши те підвів ся з лавки, а те саме зробила панї Ганна. Від полудня подув легонький вітер. Заколисав гілєм лиш, зашевелїв їх листками, а зза церковної банї виплив косорогий місяць, кинув свої промінї в сей бік і побачив, як обоє супруги віддавали собі щире, сумирне добраніч. Вона похиливши ся цїлувала єго сьвященичу руку, а він віддячив їй тим самим і тулив уста до похиленої голови...
Через хвильку згасло сьвітло в челядній і в спальни їмостї, а о. Мелїтон, збираючись до постелї, пошукав свого требника і там на кінци тої книжки, на вплетених в ню картках звичайного паперу став, положивши ся до ліжка і присунувши близше лямпу, стоячу на столику при самих головах, читати записані рядом за своїм впливом і посередництвом повязані подружя. Тут стояло їх записаних вже шіснайцять. Тосеви припадала cїмнайцятка.
— Погане число, але мара бери, якось воно буде.
