Сторінка:Масляк Володимир. Аристократи. 1896.pdf/40

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

а в глибинї яру — дуже богаті і маючі, горішні села біднїйші, бо хоч і вони на подільській земли, а все-ж нема на тій високоровени тих умов підсоня, що в долинї. На горі ще снїг лежить, в долинї дерева цвитуть, на степі подільськім заметїль-хуртовиця, що й собаки з буди не виженеш, в ярі ти хенько як у Бога за печею. Тут страшно лишень перед повению, або ще страшнїйше, як в хвилю лїтної бурі стануть греміти хмари і увесь яр тьмою закриють. Судним днем стяє тогдї кожда година, бо гомін громів реве тут мов на шпилях Чорногори або в Карпатських пропастях, а пітьма стає така, що сьвіта божого на крок перед собою не бачиш. І над тим яром днїстровим як раз о півтора милї від села Т. лежало гарне і дуже широке село. У него було своє імя, як звичайно у кождого села, але від якихсь кільканайцяти лїт сторонські люди стали єго прозивати „Шумячем“. Чому? Може правда була і по їх сторонї. Наш нарід за всї часи свого лихолїтя навчив ся орудувати одним страшним оружиєм, а ним є сатира.

— А був великий ярмарок ? — питав пан у мужика.

— Та... середний. Панів ї жидів було доволї, а людий мало.

От і відповідь справдї Гайнівська. Сотки лїт не мав нїхто простолюдина за чоловіка, він тим-же самим і віддячує. Знов може нїгде і в нїякім краю не водить ся звичай такий. Спитаєш мужика:

— А як вас зовуть?

— Мене ? Панько Хитрий, але пишу ся інакше, от хочби Боднарчуком...

Зза того в перших початках австрийської управи в Галичинї виходило для неї чимало клопоту. Нїмцї повписували в листи списні людий з їх епітетами-прозвищами як раз тими, що їх село славило задля добрих або лихих прикмет. Назвиск властивих в книги не втягнено, а зза того лучали ся відтак і процеси і спори суcїдські або й з державною управою.

Село, що про него згадано, прозвали люди сторонські „Шумячем“ не для жартів. Здавен-давна було тут тихе, сумирне, трудяще житє хлїборобське, плило воно тою звичайною струєю громадських і буденних обовязків. Але і на него прийшла гірка хвиля. До села назначено приходником о. Софрона З., а се був знов тип роду і своєї вдачі. Була недїля.