Перейти до вмісту

Сторінка:Матвій Яворський. Революція на Вкраїні в її головніших етапах. 1923.pdf/27

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

французських та бельгійських капіталів. Сквапливо будуються залізниці, заводи й фабрики. Але все це разом не в силахбдати роботу сотням тисяч рук, що їх викидає із себе село. Через це понижується зарабітна плата, і хоча число заводів росте, але росте все-таки й матеріяльна нужда робітництва, воно починає страйкувати, аби зневолити капіталістів підвищити заробіток. Ті страйки багато не помагали, бо фабриканти мали напоготові нові робочі руки із числа безробітних.

Такий стан річей примушував робітництво шукати ще дужче обопільної допомоги в робітничих спілках та робітничих касах; разом із тим цей стан річей давав добрий грунт до поширення ідей марксизму на Вкраїні. Народництво виживалось і його місце починає займати революційний марксизм. До поширення марксизму на Вкраїні підготованого драгоманівщиною а почасті й чорнопередільцями багацько причиняєтся женевська група „Освобождение Труда“; вона ліквідує проповідь соціялізму всім класам і намагання примирити ріжні класи між собою. Ця група заснована колишніми чорнопередільцями Плехановим, Дейчом та Аксельродом. 1883 р. встановлює що соціялна революція не може вирости з міщансько-селянського соціялізму, який проповідують народники; що т. з. община не в силі двигнути Росію на шлях комунізму; що ініціятиву та керування соціялістичного руху може взяти на себе тільки пролетаріят. Заразом ця група відмежовує себе від націоналізму вкраїнських революціонерів.

Під приводом женевської групи на Вкраїні починають закладатися перші соц.-дем. гуртки. В Харкові в 1886 році заходом Туган-Барановського повстає перша соц.-дем. організація; в 1888 році заходами Абрамовича повстає подібна-ж організація в Київі; того-ж року подібні гуртки повстають в Одесі, Миколаїві, Ростові й Катеринославі об'єднуючи в українских і руских робітників. То зникаючи, то повстаючи знову, в 90-тих роках ці соц.-дем, організації об'єднуються в робітничі спілки боротьби за освободження робітничого класу, що мають провадити не тільки оборону, але й наступаючу боротьбу за свій экономичний стан ці спілки дійсно починають політичну боротьбу з пануючим класом та його урядом. Першу таку „Спілку боротьби за освободження