Перейти до вмісту

Сторінка:Матеріали до українсько-руської етнології. Том VIII (1906).pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

(Наш погляд, се лише відломок широко знаної віри про шкідний вплив духів і демонів. (Ploss, Weib I. 635—7)).

Тому загально радять не виходити в ночи з хати (Ploss, Temesvary, 26) або принайменьше забезпечити ся, взявши кусень хлїба, або яку чарівну ростину (Гринцевич, 71).

VII. Зігнанє плоду практикувало ся і практикує ся до нинї у численних народів: Пльос вичисляє (Weib I. 695—703) цїлий ряд племен. Прошу зрештою порівняти книжки: Dr. L. Lewin u. M. Brenning. Die Fruchtabtreibung durch Gifte und andere Mittel. Berlin 1899, Dr. E. Reich, Geschichte und Gefahren der Fruchtabtreibung 3 Aufl. 1897; Dr. H. Fabrice, Die Lehre von der Kindsabtreibung und vom Kindesmord. 2 Aufl. Berlin 1905. Більше даних знаходимо також у Schmidta (483—7), Temesvary, 17—20, Krauss'а, Sitten 537, 544, idem Ανθρωποφυτεία, В. С. Яновича Пермяки, Ж. Стар. 1903, 152—3. (порох, салїтра, спориш, натисканє живота), Saloni, Lud lańcucki, Mat, a. a. VI. с. 259, Fossel'а, 47, Świętek, 598—9, Даринскій, Семья у кавказскихъ горцевъ, Зап. общ. ист. фил. и права при Варш. ун., 1903, 2, 125—127).

У нас доходять рідко слухи про зігнанє плоду. До того уживають відвару барвінкового цьвіту, чупрун-зїля, або пють відвар з гречаної полови (Ящуржинскій, 75), відвар з півонїї, шафрану (Сумцовъ, Очерки нар. быта 1902 с. 52), ріжків, чорнобилю (Милорадович, 15, Rokossowska, O świecie rośl. 191, Балов, 92) тої (Rokossowska, 168), далї порох. (Мил., 15, Ящур., Temesvary, 17), мішанину соли камінної, сїркового квасу, галуну, експелєру і спіритусу (Шухевич, Гуц. 9).

Зганяють також плід в механїчний спосіб двигаючи тагарі, перехиляючись „в кадуо“ (Ящурж. 75), перегинаючись через дїжу (Милор. 15), або виконуючи иньші рухи (Гринцевич, 77), які помагають і на приспішенє породу. Декуди беруть теплі купелї пр. з гірчицї (Ящурж., 15, Temesvary, 18—20) або носять вузькі сорочки (у Угорських Русинів, Temesvary, 18).

Для обезпеченя дитини уживають і заговорів та амулєтів. У Гуцулів носять дївчата горіх, в якім зложено очи з кертицї і миши, крило з лилика, голову з мотиля, живе срібло, вухо з голки, денце з обірника (?) і сажу (Шухевич, 9).

VIII. Сьомачата. У ріжних народів стрічаємо ся з поглядом, що дитина уроджена на 7 місяци лїпше ховаєть ся і має віщу силу. Нїмцї з Альтаузее думають, що лїпше виховати 7 місячну