Сторінка:Микола Аркас. Історія України-Русі (1912).pdf/129

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 102 —

Печерський манастирь. Дбав він і про освіту та книжність. Він збірав „писців“ — по нашому письменників, і велів їм перекладати книжки з грецької мови на словянську і попросту списувати. При Софійській катедрі, що він збудовав, спорядив велику бібліотеку. В школі за Ярослава училося „книгам“ ніби то аж 300 душ. Будовав він багато церков — між иншим в Юриєві на Пороссі. Він же поставив першого руського митрополита Іларіона. Особливо любив він будовати. На тому місці, на голому полі, де була р. 1036 битва з Печенігами, поставив катедральну церкву св. Софії, згадані два манастирі і „Золоті ворота“ з церквою Благовіщення над брамою. В Новгороді теж поставив нову катедру св. Софії, не таку правда роскішну, як в Київі.

СОФІЙСЬКИЙ СОБОР В КИЇВІ.

За Ярослава бачимо срібну монету з його іменем, з написом: „Ярославле съребро“.

Взагалі ж до кінця XII в. Київ був найславнійшою столицею в українських землях, — се був осередок релігійного життя, тут були найбагатші церкви й манастирі, тут проживала найпишнійша аристократія. Тут був і головний торг для всяких мистецьких виробів. До кінця XII в. кожен важнійший князь старається полишити якусь памятку по собі: манастирь або церкву, а в XIII в. вже сього не роблять, а ще й розтягають звідти зібране там добро. Андрій Боголюбський, що зруйновав Київ, викрав славний образ Богородиці з Вишгорода