мирів (над Дніпром, проти Переяслава) — се мало бути гніздо козацьке, і при манастирі — шпиталь для ранених і нездатних вже до праці козаків. Нарешті Баторій підтвердив своєю грамотою те. що козаки мали од Жиґимонта-Авґуста: щоб їх не карали без відома їх старшого, не судили їх безправно в звичайних справах — крім винних в убивствах та насильствах; щоб не брали податків з них, ані забірали майна по умерших, поминаючи його рідню або кому небіжчик подарує. Отсі „вільности“, що їх потвердив Баторій для всіх козаків, і були для них найдорожчою річчю, і коли у них ті „вільности“ видерали, вони все посилалися на привілеї від Баторія, і пізніш тому так і прославили самого короля.
Сей козацький полк, з Оришовським на чолі, ходив і на московську войну (1579–1581), але після війни йому не заплатили грошей і пустили „на зелену пашу“ — живіть, з чого знаєте! Сам уряд поль-
