мігся настановити на Московське царство свого сина Володислава, а завівши унію на Україні, порізнив українців навіки — наробив те, то український народ позбувся був своєї інтелігенції — вона перекинулася в Поляків.
Смерть Баторія ще додала духу козакам: вони знов здобули і спалили Очаків, а разом з тим підняли похід на море, під Козлов (тепер Євпаторія), здобули місто, позабирали товари. Спалили й Білгород (Аккерман). Султан розгнівався — велів і турецьким і кримським військам іти на Україну. Польща перелякалася і призначила сейм. Багато на тому сеймі (1590 року) говорилося про козаків: одні ладні були винищити козаків до щенту, другі знов говорили, що без козаків буде ще більша біда: хто ж боронив би Україну від Турків та Татар. „Треба, щоб були, але щоб держати їх в порядку“ — так присудили панове-шляхта. „Як би Україна була в німецьких руках, або
