Сторінка:Микола Аркас. Історія України-Русі (1912).pdf/245

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 208 —

ська, — се був український лицарський орден, що не має собі рівні у Європі й до наших часів.

ЦАРЬ МОСКОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ.

Московський уряд теж не дуже охоче брався за те єднання: з одного боку, не хотілось йору ворогувати з Польщею, а без сього не можна було обійтись у такім разі, а з другого — не бачив він собі великої користи од того. Уповноважені народу Московського, скликані на „Земський Собор“ в сій справі, просто й справедливо говорили, що приймати Україну не треба, бо Черкаси (так Московські люде прозивали Українців) „не стерплять руки великого государя“. Але тепер настав такий час, що Хмельницькому не можна було одкладати се діло на далі, і от він знов удався до царя Московського Олексія Михайловича, щоб той дав помочи проти Поляків. Москва одказала, що дасть, але нехай Україна піддасться під царську руку і признає над собою верховну власть царя. Хмельницький на все згожувався і просив тільки скоріще прислати військо на Україну, на Поляків. І от в осени, коли стояв він на Поділлі, прийшла звістка, що вже їдуть до