Сторінка:Микола Аркас. Історія України-Русі (1912).pdf/271

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 232 —

крім того він мав вивести усе військо московське з України. Положення Виговського було вельми прикре. Польща не могла йому дати військової помочи а злука з ньою підкопувала Гетьманови популярність серед народу, — на лївобережу почалося проти ньому повстання. Милю того він рішився зірвати з Москвою. Не вислухавши навіть умов, з якими до нього повертався Трубецький, Виговський розіслав свої універсали, в котрих виявляв, через що неминуче мусів він порвати з Москвою і знову поєднатися з Польщою на тих умовах, що складено у Гадячі. Тоді князь Трубецький зібрав усе московське військо під проводом князя Ромодановського, кн. Куракіна, кн. Пожарського, Львова та Скуратова, — воно стояло постоєм на Україні і рушив на Конотоп. Коло містечка Срібного Прилуцький полковник Дорошенко перейняв був їх, але його розбито, містечко зруйиовано і усіх жителів повирізувано. Облога Конотопа.21. квітня (апріля) 1659 року військо московське облягло Конотоп, де заперся у замку полковик Гуляницький з полками Ніжинським і Чернигівським, усього тисячі чотирі чоловіка. Облога тягнулася місяців два з половиною і обложеним приходилося нераз дуже круто, прямо невиносимо. Але вони нізащо не хотіли здаватися московським воєводам. Полковник Гуляницький, коли князь Трубецький прислав йому листа і радив йому оддатись на царську ласку, замість відповіді звелів стріляти з гармат і рушниць. — „Ми сіли на смерть — гукали козаки. — Не оддамо міста!“

ГЕТЬМАН ЮРИЙ ЗІНОВЬЄВИЧ ХЬМЕЛЬНИЧЕНКО.

Воєводи нічого не могли подіяти Конотопському замкові. Тим-часом надтягнув хан з ордою і Виговський 27-го червня (юня) рушив із козаками, Татарами та „затяжним“ військом своїм на підмогу Конотопови. Москалі не знали, яка у Виговського сила і коли на стрічу йому з піл Конотопа вислано військо, так воно очутилося між двома вогнями, між Татарами і Виговським. Настала катастрофа, якої ніхто не сподівався. Москалі потерпіли погром, якого до тепер ніколи не