Сторінка:Микола Аркас. Історія України-Русі (1912).pdf/275

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 236 —

Маховський витолкував Тетері, як початок повстання проти Гетьмана. Одночасно Маховський запросив до себе Виговського на військову раду і Виговський нічого не підозріваючи, поспішив до нього до Корсуня. Там з великим подивом застав він у нього того, проти котрого все аґітував Маховський — Тетерю. Маховськнй зложив військовий суд (Тетеря, як сам потім казав, не брав в ньому участи) і Виговського на підставі фальшивих зізнань людей, котрих постинали перед приїздом Виговського, за те, що він мав підмовити неначе козаків до підданства Москві, засуджено на смерть. Так помер приятель Річ посполитої, сенатор, котрого лише сойм мав право судити. — Маховського за його службу нагороджено, а „герой“ Чарнецький дістав після Виговського Київське воєводство.

СМЕРТЬ ВИГОВСЬКОГО.

Отсі сварки та колотнеча по-між собою в-край знищили Україну. „Сила козацька ослабла од тієї замотанини, — писав Виговський до Короля. — Величезні полки: Полтавський, де було 40.000 люду, Миргородський, де було 30.000, Прилуцький та Іркліївський загинули в-кінець; городи та села заростають кропивою“. „Тут страшенне стовпотворіння вавилонське, — говорить сучасник-Поляк: — містечко воює з містечком, син грабує батька, батько — сина. А усім одне в голові: