Сторінка:Микола Аркас. Історія України-Русі (1912).pdf/430

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 383 —

новажених од полків — десять і писарь Генерального суду — за секретаря.

Потім був Гродський суд. Головою в ньому був полковник, суддею — Полковий суддя, писарем Гродським був Полковий писарь.

Далі — Підкоморський суд. Суддею в ньому був: Підкоморій — один, коморників (помічники Підкоморія) двох і Писарь підкоморський — за секретаря.

Нарешті — Земський або Повітовий суд. Земського суддю вибірали з шляхти української з того повіту, в котрому був Суд; Земський підсудок — все одно, що тепер член суда; Земський писарь (секретарь) і Возний — те, що тепер судовий пристав. Окрім того, по всіх сих судах було чимало канцеляристів і підканцеляристів.

ДНІПРОВИЙ ПОРІГ НЕНАСИТЕЦЬ.

Усі судові посади оплачувалися з тих справ, що до них вступали. Найвища судова установа на Україні був — Генеральний суд; вище вже за нього був Гетьман. До Гродського суду належали карні справи, або як їх тепер звуть „уголовні“; до Повітового, або Земського суду, належали справи земельні, про права і грошові. Низчий од його (немов наш волостний) був суд Підкоморський. Як бачимо, була се військова організация краю, добра для воєнного часу, але невигідна в час миру; бо не все знати було, яка справа куди належить круг ділання урядників і права горожанина не були докладно сформуловані.

Шляхта.Шляхта українська була з старшини і дідичів (дідичами звали тих, що держали землю) і з тих чужоземних дворян, котрі здавна осіли на Україні. По статуту Литовському вони мали такі привілеї: