Отже ми повинні припустити, що Коріятовичі збудували у Вінниці замок конечне на горі. У люстрації Вінницького замка ясно визначають місцем, де стояв Замок, гору поблизу від Бога. Що правда, ці люстрації складено 1545 та 1552 р., але це не може стверджувати, що Коріятовичі збудували замок не в тім місті, де показують люстрації 16. ст.
Не можна погодитись із тим, щоб Коріятовичі крім замка на горі збудували ще якийсь замок на острові. Будування замків було все ж таки коштовним і зразу витрачати кошти на будування двох замків в одному місті було б марнотратством.
Потім люстрації 1545 та 1552 року нічогісінько не говорять про якісь укріплення на острові при Богові. Нічого не згадує про такі укріплення й Ґваніні, що описував Вінницький замок в 1581 році. Він каже: „Вінниця місто деревляне в купі з замком оточене валом коло річки Бога лежить“; в ориґіналі латиною так: „Vinnicza civitas lignea una cum arce vallo circumsepta, ad Bog fluvium sita“[1].
Свідоцтво Ґваніні стверджує той погляд, що замок був не на острові, а там, де було розташовано саме місто (civitas), себ-то на горі. Вище було згадано, що певні відомості про Вінницький замок з'являються на початку 16 ст. До них ми тепер і переходимо.
Такі відомості є в описах Вінницького замку офіційних ревізорів. З наказу Сиґізмунда-Авґуста, короля польського й одночасно Литовського князя, на Волинь було виряжено комісію для ревізії замків
- ↑ „Sarmatiae Europeae Descriptio“ Al. Guagnini стор. 41. Spirae, 1581 an.
