Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/17

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

було не менш як 10 фунтів, себ-то всього пороху було коло 5 пудів. Схований цей порох був за описом в „избі чорнѣй“ в стіні Замковій, а над тою „избою“ світлиця, в якій жив ротмістр і яку він опалював. Ревізор цілком слушно каже: „хованье там порохов не безопасно от огня“. І справді, мимохіть хочеться спитати , не вже-ж не можна було збудувати приміщення спеціяльно для ховання пороху і на віддалені від житлових помешкань. І дивуєшся тому ротмістрові, як він міг спокійно спати, маючи під собою такі значні запаси пороху. Нарешті ревізія 1545 р. визначила, що стіни в Замку погнили, опали, всюди були діри і як каже ревізор „не тілько людей не можна було заховати, но і бидла не можна було заперети“[1]. Правда, в ревізію 1552 р. цих останніх хиб не було, — значить був зроблений відповідний ремонт. Треба тут сказати, що і в инших українських замках, згідно з описами їх, було також чимало дефектів.

Мал. 3 — Гаданий вигляд Він. Замка з Нової Вінниці.

Такий вигляд і устрій мав Вінницький Замок у другій половині 16. стол. В останній чверті 16. століття над Замком стряслася катастрофа: він згорів до щенту й більш його в цім місті не відновляли. Спалили Замок Татари при нападі на Вінницю 1580 р.[2].

Отже часи від заснування Замку Коріятовичами в кінці 14. стол. до пожежі цього Замку в останній чверті 16. стол. можна вважати за перший період в історії Вінницького Замку. При ретроспективному погляді на історію Замка в цей перший період слід перш за все поставити питання, чи мав Замок по збудуванню його Коріятовичами таку саме будову й вигляд, як це подають люстрації 1545 і 1552 р.р. На це питання можна дати тільки позитивну відповідь. Проф. Грушевський, підводячи підсумок нарисам українських Замків, қаже: „Фортифікаційний тип, способи будови й охорони сих українських Замків XVI віку тхнуть старою традицією

  1. Молчановскій. Очеркъ извѣстій о Подольской землѣ стор. 298. Źródła dziejowe Alekc. Jabłonowskiego т. VI, стор. 111
  2. Арх. Юго-Зап. Россіи Ч. VII т. I стор. 65. Słownik Geograficzny т. 13 стор. 552.