Ця сторінка вичитана
- Могилів. ОЗУ за допом. С.-Госп. Наук. К-ту України влітку наст. року має перевести обслідування ґрунтів Могилівщини і вдалося до Под. Філії Цукротресту за фінансов. допомогою. Наслідком обслідування має бути: а) складення 3 клм карти ґрунтів, б) видання опису й визначення ґрунтів та нарису рослинности, в) утворення музею ґрунтів округи.
- Викладач Він. Євпедтехн. К. Брезкун досліджував біольоґію лускокрильців (Lepidoptera) і зібрав на терит. Він. окр. багато родів, з яких визначив і упорядкував т. часом 93; протягом 2-х років веде фенольоґічні спостереження.
- Зав. Под. Від. Укр. Мета проф. Л. Данилов р. р. 1916–18 опрацював матеріяли спостережень Плотянськ. Досв. Станції за 21 рік існування її. Підготував до друку велику моноґрафію (коло 300 стор. тексту та 100 ст. таблиць), що є справжньою енцикльоледією про клімат півден. Поділля. На жаль цю працю й досі не надруковано.
- Він. Міко-Ентомольоґічний пулкт Сортівничо-Насінньового Упр. Цукротресту існує при Він. Нас. Зав з 1923 р. і а) керує боротьбою зі шкідниками с.-г. на господарствах Сорт.-Нас. Упр. на Поділлю та сільгоспах Под. Філ. Цукротр.; б) переводить науково-дослідчу працю над значенням біольоґії шкідників та хвороб і засобів боротьби з ними, головно шкідників та звороб бурякового насіння; в) пляново вивчає ентомофавну та мікофльору Поділля. Досі зібрано колєкції жуків до 800 родів, метеликів — до 300 родів, складено гербарія грибків до 400 родів та складено гербарія квіткових рослин Поділля до 300 родів. В с.-г. музею при клюбі „Черв. Жовтень“ Пункт улаштував куточок боротьби зі шкідниками з біольоґічними колєкціями шкідників та хвороб, з колєкцією бур'янів Він. округи (100 родів) та їхнього насіння (до 80 родів).
- Він. Міко-Ентомольоґічному Пунктові пощастило знайти підчас аналізи озимої пшениці в серпні ц. р. на стеблах по за піхвою листочків — червоненьких личинок мушки — Clinodiplosis equestris Wagn., що утворювали на стеблах нарости. Згодом їх було виявлено на полі Він. Досвідн. Станції. Досі Clin. equestris у межах Східньої Европи не було помічено. Зустрічається вона в Зах. Европі і мин. року зробила чимало шкоди в Польщі.
III. Передісторія, історія та революційна минувшина.
- Зав. Він. Іст. Парт. Відділу А. Ассельберґ на основі ґазетн. збірок Філії, матеріялів Окрарха й спогадів свідків — складає хронольоґ. таблиці головн. подій на Поділлі 1917–21 р. — доби Лютнев. і Жовтнев. революції та військ. подій. Досі записано 124 події. Іст. Парт. студіює також Архів Под. Губ. Жандар. Упр. доби реакції 1905–08 рр.
- Заходами Тульч. Краєзн. Т-ва і Каб. виуч. Под. та розпорядженням Укр. Археол. К-ту врятовано кам'яну кольону, що її збудував власник Тульчина ґр. Потоцький на спомини про одвідини Тульчина р. 1787 королем Станіславом Авґустом. Останніми часами кольону будо пофарбовано червоною фарбою і виписано на ній різкі гасла, а недавно Тульч. Окрмісцгосп підчас перепланування міста хотів її зовсім зруйнувати.
- Заходами Каб. виуч. Поділля й з розпорядження Він. ОВК припинено руйнування в Браїлові муров. будівлі, що є частиною зовнішнього муру монастиря-замка (збудов. в 2 пол. 18 ст.) і має стрільниці та инші ознаки замк. будівництва. Жмер. РВК мав розібрати цю археоль. пам'ятку на цеглу.
- У серпні ц. р. підчас розроблення кар'єру піску коло села Великі Мукші, відкопано тріб з великих кам'яних плит. Робітники знайшли: кістяки, троє горнят і 7 добре шліфованик кремінних клинців–сокирок. З цеї рідкої знахідки Кам'ян. Наук. Т-во врятувало й узяло до музею 2 горнятка з витисненим орнаментом подібним до риб'ячої луски та 4 сокирки.
- Член Кам'ян. Наук. Т-ва проф. Ю. Сіцінський минул. літа переводив дослідження слідів Трипільської культури на Кам'янеччині по р. р. Збручу, Жванцю, Смотричу, Мукші й Тернаві і знайшов їх у 12 місцях.
- В серпні ц. р. член Археольоґ. Ком. УАН М. Рудинський з участю членів Кам'ян. Наук. Т-ва переводив розкопини трипільських майданчиків в с. Кадиївцях (7 клм. від Кам'янця). Знахідки будівель з випаленої глини, черепки з розмальованого посуду, глиняні статуетки людей і тварин, кремінне знаряддя (одбивне й шліфоване), зернотерки та инші матеріяли взято до Київа й наслідки дослідження буде опубліковано.
- Аспірант Наук.-Досл. Катедри Історії України (у Київі) В. Кравченко нависав на підставі акт. джерел рукописн. відділу Всенар. Бібл. України істор.-економ. розвідку „Господарство Ямпільськ. ключа“.
- Наук. Консульт. Каб. виуч. Поділля І. Шипович передав до Кабінету наріжний камінь розміром 53×49×15 см. З вирізьбленого напису видно, що камінь було положено за Володислава IV. (1 пол. 17. ст.) підчас закладин у Мурах Він. Єзуїтськ. Костьола (де тепер Укр. Собор). Він же передав до Кабінету дві цеглини, що їх знайдено було, коли розбирали підмурка давн. Єзуїтськ. Колєґії (де тепер буд. Центртрудшколи) та ремонтували єзуїтськ. костьол. На одній з них (розм. 28×16×7 ст.) витиснено хреста з молотом і драбиною.
