Ця сторінка вичитана
V. Антропольоґія та етнольоґія.
- Співроб. Кабін. Укр. Мистецтва УАН Н. Коцюбинська пройшла пішки 350 клм. по Тульчинщині та Могилівщині: а) збирала зразки нар. шиття, тканин, одежі та змальовувала розписи хат і зробила багато етноґрафічних спостережень (Гайсин, Тульчин, Томашпіль, Клембівка, Яруга, Могилів, Довгівці–Руданське, Кацмазів, Станіславчик, Жмеринка); б) змалювала багато „кряжів“ камінних та дерев'яних на старих цвинтарях пройдених сіл; в) оглянула цілу низку дерев. церков (укр. архіт.) зі старими бароковими іконостасами (між яких були й підписні); г) у с. Стіні зібрала археольог. матеріял — черепки посуду трипільск. майданчика, зруйнованого 1921 р. Ґоцою, що був тоді на чолі учительск. курсів у цім селі; д) зібрала матеріяли та зробила обміри до моноґраф. описання церковки с. Гнатівки (на Гайсинщ.)
- Учитель етноґраф Гн. Танцюра (с. Зятківці на Гайс.) продовжує збирання фолькльору. Досі записав 1736 пісень та багато инш. матеріялу.
- Член Кам'ян. Наук. Т-Ва М. Недужа готує до друку повний корпус Подільськ. приказок, прислів'їв та загадок. Вибрано вже з ріжних видань — коло 3000 приказок (прислів'їв) і коло 300 загадок. Вона ж збирала також відомості про літ. діяльність подільськ. публіциста А. Богдан-Сокільского (1882–1914 р. р.).
- У серпні м. р. співробітники ВУАН. Е. Рудинська, М. Мушкатова, А. Носов і Н. Мощенко робили на Кам'янеччині антропольоґічні та етноґрафічні досліди.
- У червні ц. р. у Кам'янці був співробітник ВУАН. В. Камінський і збирав матеріяли до звичаєвого права.
- Керовник Кам'ян. Наук.-Досл. катедрою проф. І. Любарський опрацював такі питанння: а) „Ступенування інтонацій у говірках Поділля“, б) „Поширення та нівелювання українських говірок на Поділлі“.
- Відомий діялектольоґ проф. Олена Курило в травні — червні ц. р. працювала на Могилівщині, Проскурівщині та Кам'янеччині, а в серпні — в околицях Гнівані (Він. окр.). Матеріяли діялєктичні та фолькльорні зібрані 24, 25 і 26 р. р. після опрацювання надруковано буде яко велику діялєктольоґічну працю про подільськ. говори. Шан. дослідниця закінчує за 4–5 міс. І збірник матеріялів („До характеристики под. лексики“).
- Відом. дослідник нар. музики К. Квітка на Великдень ц. р. у м. Озаринцях та в с. Кикавці і с. Жеребилівці (Мог. окр.) студіював великодні гри і записував мельодії великодн. співів. На підставі цього матеріялу склав проґрам для досліду весняних забав зах.-української молоди й за цим проґрамом збирав матеріяли на Могилівщині, Проскурівщ. та Кам'янеч. Записував нар. мельодії звязані з инш. сезоновими обрядами.
- В. Рахинський збирає через студентів Він. Укр. Педтехнікума лєксичні матеріяли в межах Він. Округи; оброблює питання про вплив особливостей місцевої вимоги на ортоґрафічні помилки учнів місцевих шкіл.
- Викладач Кам'ян. ІНО Ю. Філь досліджує фолькльор Поділля. Виготував до друку: „Частушки на Поділлі“, „Народня мудрість у прикметах і закляттях на Поділлі й Волині“.
- Лєктор співів і скрипки Тульч. Педтехнікума Д. Клевчук зібрав і записав понад 250 нар. мельодій.
VI. Єврейська культура та побут.
- У Євр. Академ. Біб-ці в Одесі переховується (в рукопису) праця маґістра Х. Ґурлянда — стат.-істор. огляд Поділля та його лист автобіоґр. змісту. За відомостями Б-ки є також недруковані матеріали М. Літинського що до культ. життя Євреїв Поділля.
- Філія одержала яко дар від Одеської Акад. Євр. Бібліотеки цінне видання; Літинський М. — „Подолія“ „קורות פָאדָאלִיָא“ ליטינסקי מ. נ. (гебр. мовою) Одеса, 1895.
- Каб. виуч. Поділля звернувся до Він. Окр. Наросвіти й просив розпорядження — взяти до музею з старого євр. цвинтаря деякі надгробки, що є цінними пам'ятками старовини та мистецтва й повинні підлягати охороні та вивченню.
- Співроб. Кабін. Укр. Мистецтва УАН Н. Коцюбинська зробила чимало „естампажів“ з надгробків еврейськ. цвинтарів Ладижина, Томашполя, Яруги й Могилева.
VII. Науково-дослідна праця на Галицькому Поділлі.
| Гал. Поділля й ціла Україна понесли тяжку втрату. У Львові вмер 6 жовтня 1926 року видатний етноґраф акад. Вол. Гнатюк. Небіжчик поклав чимало праці на збирання етноґраф. матеріалів м. ин. і на територ. Гал. Под. Він був приятел. М. Коцюбинськ. Нар. 9. V. 1871 р. на Гал. Под. (Буч. п.). |
- На 1. з'їзді польських фізіоґрафів, що скликала Краківська Академія Наук у січні 1924 р., для фізіоґраф. опрацювання територію теперішньої Польщі поділено на райони. Осередком для наук. досліджування Гал. Поділля, як одного з природн. підрайонів Сх. Галичини, визнано Львів. Як подано було в „Інф. Огляді“ ч. 1, українських дослідників Гал. Поділля об'єднує Фізіоґр. Ком. Укр. Наук. Т-ва ім. Шевченка у Львові.
