Цю сторінку схвалено
ДО ХЛОЇ.
Горацій, Оди I, 23.
Чому від мене так ти утікаєш, Хлоє.
Мов сарна молода, що в горах — боязка —
Страшиться вітрику і тиші лісової
І матері шука.
Відновлена весна прогомонить гаями,
Зелена ящірка в кущах зашелестить, —
Вона жахається і дивиться без тями,
І вся вона тремтить.
Таж я не лютий тигр і вийшов не на згубу,
Я не Гетульський лев, щоб сарни розривать…
Пора вже дівчині, що виросла для шлюбу,
Від нені одставать.
