Сторінка:Микола Зеров. Камена. 1924.pdf/58

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 

НАВСИКАЯ (стор. 10).

Навсикая — найчарівніший з жіноцьких образів Гомерових поем. Зустріч Одиссея з Навсикаєю — у VI-ій рапсодії „Одиссеї“.

 

ДІВА (стор. 11).

І землю грішну кинула Астрея. Астрея — Діва-Правда, що з кінцем золотого віку залишила землю і відтоді сяє на небі сузіррям Діви. Колос — головна зоря в сузіррі Діви.

 

СКОРПІОН (стор. 12).

І Антарес як искорка червона. Антарес — найбільша зоря в сузіррі Скорпіона.

І друг Стрілець… див. примітку до сонета „Хірон“.

 

ГІЛЬГАМЕШ (стор. 13).

Герой глибокодумного Вавилонського епосу, знайденого і прочитаного коло п'ятидесяти років назад (1872 р., Джордж Сміт). — Цар Урука, велетень і вояк Гільгамеш по смерті свого приятеля Еабані тяжко замислюється над вічною загадкою життя й смерти. Блукаючи по світах, він прибивається на щасливий острів серед моря, де живе давній праведник Ут-Напіштим, вавилонський Ной, єдиний з людей, що врятувався з сім'єю під час всесвітнього потопу. Ут-Напіштим розповідає про потоп, про свій корабель, на якому він урятувався, про безсмертя, яким нагородили його боги. Він навчає Гільгамеша, як дістати овочів з дерева життя. Гільгамеш дістає ті овочі, але Змій підступається до нього: герой тратить свою здобич, і людський рід зостається смертним.