Сторінка:Микола Зеров. Камена. 1924.pdf/61

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
II.

БЕЗСМЕРТНІСТЬ (стор. 31).

Стогнанням ніжних альб і дзвоном серенад. Вечірня і ранішня пісня (serena i alba) провансальських трубадурів, здебільшого являють варіяції двох елегій Овідія (Amores I, 6; I, 13).

 

ЕЛІЙ ЛАМІЯ (стор. 32).

Ще за дитинних літ бував я у Мессали. М. Валерій Мессала Корвін, промовець, учений дилетант і великосвітський поет часів Августа, круг якого, як і круг Мецената збіралися тогочасні поети римські.

І Галла смутна тінь. Корнелій Галл (69 — 26), основоположник римської елегії і перший намістник перетвореного на римську провінцію Єгипта. Обвинувачений за образу величности, покінчив життя самогубством.

Про инших поетів в Овідієвій автобіографії, стор. 55-56, рядки 41—54.

Лежить автограф двох Горацієвих од. До Елія Ламії адресовано дві оди Горація (I, 26; III, 17). Це ймення носив консул 2 р. по Хр. З цим-же ім'ям звязана цікава спроба відтворити образ римського аристократа нової формації, далекого від політики, дилетанта, мандрівника, колекціонера — у Анатоля Франса, в його „Прокураторі Юдеї“. Український переклад цього оповідання „Пілат“ — в ЛНВ 1908, IV, стор. 108-118.