Сторінка:Микола Зеров. Камена. 1924.pdf/69

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

островів на його гирлі. Підіймається суперечка, в якій найзапальніше проти богів говорить Піритой, царь Лапітів: його батька Іксіона віддано в підземному царстві на страшну муку (прив'язано до колеса). Оповідання про Філемона й Бавкіду становить відповідь другого героя, богобоящого й розважного Лелега. В „Метаморфозах“, що уявляють собою perpetuum carmen — безконечний ланцюг байок, що одна за одну чіпляються — це звичайний композиційний засіб.

З сином своїм Атлантенком — Гермесом (Меркурієм).

Син Сатурнів до них промовляв — Юпітер.

 

ЖИТТЯ ПОЕТОВЕ — Тристії IV, 10 (стор. 54).

Tristia (Смутні пісні) — велика в 5 книжках збірка елегій Овідієвих, написаних на вигнанню.

Знай, що однакова смерть консулів стріла тоді — 43 р. перед Хр., коли обидва консули не дожили до кінця своїх повноважень.

рід наш поважний із кінників римських. Кінники — ordo equester — другий, після сенаторського, стан у римській державі. Овідій пишається своєю приналежністю до давнього всадницького роду, — за часів Августа кінництво давалося доволі легко на підставі маєткового цензу.

зброєносній Мінерві відданих — Овідій народився на другий день п'ятиденного свята Мінерви — 20 березня.

Вільної тоги настав день для обох юнаків. Тогу дозволялося носити з 17 років; це був знак повноліття громадянського.

широкий рубець пурпуровий — означав, що юнаки мають виступати кандидатами на магістратські посади.