свойому, а се тому, що під загальну назву історії фільософії можна втягнути як
системъ философіи исторіи, СПБ., 1866. — В Франциї: Roux-Lavergne, La philosophie de l'histoire, Paris, 1850. Rougemont, Les deux cités. La philosophie de l'histoire aux différents âges de l'humanité, Paris. 1874. — Подаємо ще в хронольоґічнім порядку коротші огляди: 1) Carus, Ideen zur Philosophie der Geschichte, Leipzig, 1809, стр. 15 sq. 2) K. Rosenkranz, Das Verdienst der Deutschen um die Philosophie der Geschichte, Königsberg, 1835. 3) K. Gutzkow. Zur Philosophie der Geschichte, 1836, Einleitung. 4) Ferrari, Vico et l'Italie, Paris, 1839, стр. 408, sq. (La science de l'histoire au XIX siècle). Gans, передмова до Геґелевої фільософії історії (Hegel's Werke, Berlin, 1840, т. IX.). 6) Cousin, Introduction à l'histoire de la philosophie, leçon XI. (Oeuvres, Bruxelles, 1840, I., 83, sq.). 7) Wroński, Philosohie absolue de l'histoire, Paris, 1852, I., 90, sq. 8) Antonides, Esai sur l'histoire de l'humanité. Липськ 1859. (Avant-propos: précis succint des principales oeuvres sur l'histoire universelle). 9) Герье, Очеркь развитія исторической науки, Москва, 1866. 10) Laurent, La philosophie de l'histoire, P. 1870. (XVIII том його Études sur l'histoire de l'humanité). 11) Bona-Meyer, Neue Versuche einer Philosophie der Geschichte (Histor. Zeitschrift, 1871). 12) Mayr, Die philosophische Geschichtsauffassung der Neuzeit, Wien, 1877. 13) Jodl, Die Culturgeschichtsschreibung, Halle, 1878. 14) Bernheim. Geschichtsforschung und Geschichtsphilosophie, Göttingen, 1880 15) Stolikowski, Krytyczny obraz nowszych usiłowań na polu badań historyozoficznych (Biblioteka Warszawska, 1881, Styczeń). 16) Стронинъ, Исторія общественности, СПБ., 1885, стр. 92, sq. 17)
